Анна Баранова
Самотність належить до числа тих понять, реальний життєвий зміст яких, здавалося б, чітко уявляється буденній свідомості, але подібна ясність помилкова, тому що вона приховує складний, суперечливий філософський зміст, ніби зникаючи від раціонального аналізу.
Всі дослідники сходяться на тому, що самотність пов'язана з переживанням людиною її відірваності від суспільства, сім'ї, історичної реальності, гармонійного природного світогляду. Сучасна людина відчуває самотність найбільш гостро в ситуаціях інтенсивного і водночас вимушеного спілкування - в міському натовпі, в колі власної родини, серед друзів.
Ще у старозавітній книзі Єклизіаста в Біблії викладені переконливі підтвердження того, що самотність гостро сприймалася людьми як трагедія: «Людина самотня, іншої немає; ні сина, ні брата немає у неї; і всім працям її немає кінця, і очі її не наситяться багатством».
На сьогодні проблема самотності являється актуальною. Багато людей, серед них і молодь, стикаються з цим переживанням, але не кожен може про це сказати.
Сучасність заполонили комп'-ютерні технології, що, до речі, являються однією з причин виникнення самотності. Адже, спілкуючись по електронній пошті чи через Інтернет, ми позбавляємо себе «живого спілкування», і тим самим ризикуємо стати заручниками цієї проблеми. Звісно, користування сучасними технологіями полегшує наше життя, але не без негативних наслідків.
Можна з впевненістю сказати, що майже кожна людина хоча б раз у житті стикалася з почуттям самотності. Адже самотня людина - це не обов'язково покинута особа чи та, яка втратила близьких людей. Самотність можна відчувати і в колі друзів чи рідних. Бо це почуття, перш за все, залежить від власного ставлення людини до себе, своєї приналежності до того чи іншого кола спілкування.
Що ж таке самотність?
Для того, щоб виявити фізичну ізоляцію, необхідно мати одне око, але для того, щоб пізнати самотність, необхідно пережити її. Самотність сприймається як гостре суб'єктивне, індивідуальне і часто унікальне переживання. Хоча при всій унікальності даного переживання самотність має певні елементи, спільні для всіх її проявів. Однією з самих яскравих рис самотності є специфічне відчуття повного «занурення» в самого себе. Відчуття самотності не схоже на локальні переживання, воно цілісне, всеохоплююче.
Отже, САМОТНІСТЬ - це переживання, яке викликає комплексне і гостре відчуття, яке виражає певну форму самопізнання, і показує розділення реальної структури відносин і зв'язків внутрішнього світу особистості .
Причини виникнення самотності:
- Встановлено, що самотність залежить від того, як людина відноситься до себе, тобто від її самооцінки. У багатьох людей почуття самотності пов'язано з явною заниженою самооцінкою. Породжене нею відчуття самотності нерідко призводить до появи у людини почуття непристосованості і нікчемності.
- Інколи самотність виникає по причинам, які не залежать від людини. Втрата коханої людини, розлучення, або розрив особистих відносин - найбільш поширені соціальні причини, які ведуть до самотності. В деяких випадках самотність зароджується внаслідок часткової або повної емоційно-психологічної ізоляції людини від оточуючих.
Недоліки переживання стану самотності
Справжні суб'єктивні стани самотності зазвичай супроводжують симптоми психічних розладів, які мають форму з явним негативним емоційним забарвленням, причому у різних людей афективні реакції на самотність різні. Одні скаржаться, наприклад, на відчуття печалі і пригніченості, другі говорять про те, що відчувають страх і тривогу, треті стверджують про гіркоту і гнів.
Вражає перелік типових емоційних станів, які час від часу охоплюють хронічну, самотню людину - це відчай, нудьга, нетерпіння, відчуття власної непривабливості, безпорадність, панічний страх, пригніченість, внутрішня спустошеність, відчуття власної недорозвиненості, втрата надії, ізоляція, скованість, дратівливість, незахищеність, меланхолія, відчуженість.
Самотні люди схильні недолюблювати інших, особливо веселих і щасливих. Це їх захисна реакція, яка в свою чергу, заважає їм самим влаштовувати добрі відносини з людьми. Саме самотність примушує деяких зловживати спритними напоями або наркотиками, навіть в тому випадку коли вони самі не визнають себе одинокими.
Самотність може представляти таку велику загрозу для побудови міжособистісних взаємозв'язків, які складають основу людського існування, що є можливість виникнення одного з самих страшних наслідків - самогубства. Навіть ті люди, які здатні подолати самотність без особливих зусиль, погоджуються з тим, що це дуже тривожне переживання.
Шляхи подолання самотності
Самотність - одна з основних соціальних проблем, яка являється предметом соціальної роботи, що є одним з найважливіших інструментів для усунення чи хоча б полегшення цієї соціальної хвороби.
Емоційний стан самотньої людини - відчай (паніка, безпорадність, жалість до себе), нудьга (нетерпіння, бажання все змінити, скутість, дратівливість), самознищення (відчуття особистої непривабливості, нікчемності). Самотня людина, як би говорить: «Я безпорадна, нещаслива, покохайте мене, пригорніть мене».
Частіше всього реакція на самотність може визначатися як «печальна пасивність» (Ф. Шевер). Що це за реакція? Поплакати, поспати, нічого не робити, подивитися телевізор, напитися або «відключитися», лежати на дивані і міркувати, фантазувати. Звісно, такі методи лиш посилюють самотність.
Краще «активна обумовленість». Розпочати щось писати, зайнятися улюбленою справою, сходити в кіно чи театр, почитати, зайнятися спортом, послухати музику і потанцювати, робити якусь хатню роботу, сходити до магазину і витратити заощаджені кошти.
Потрібно не бігти від самотності, а подумати, що можна зробити, щоб її подолати. Подумати про те, що у вас є хороші якості (душевність, глибина почуттів та інше). Сказати собі, що самотність не вічна і надалі справи підуть краще. Поміркувати про дії, в яких ти був кращий (спорт, навчання, домашнє господарство, мистецтво і інше). Сказати собі, що більшість людей бувають самотніми в той чи інший період часу. Відволіктися від почуття самотності, серйозно поміркувати про щось інше, про можливу користь самого стану самотності (можливо для повного усвідомлення своєї впевненості, зрозуміти нові відносини з оточуючими, друзями, коханими - з ким раніше були втрачені відносини).
Ще краще, якщо ви спробуєте змінити своє життя. Будете намагатися щиріше та дружелюбніше будувати відносини, скажімо з батьками, однокласниками, ровесниками. Зробіть щось корисне. Спробуйте знайти нових знайомих: підіть до клубу, вступіть до секції, відвідайте диспут, дискусію, дискотеку та інше. Спробуйте щось зробити для того щоб вас помітили, змініть зачіску, купіть або пошийте новий одяг, спробуйте перейти на дієту, займіться фізкультурою; спробуйте змінити, а ще краще поліпшити свій соціальний статус.
Використовуючи всі ці способи, ви подолаєте одну з страшних якостей «психологічного мораторію» - пошук негативної ідентичності («хочу стати нічим», тенденція до самогубства).
Засоби боротьби з самотністю:
1. Соціально-психологічні аспекти, а саме:
- індивідуальна діагностика, що допомагає виявленню осіб з високим ризиком самотності;
- комунікативні тренінги для виховання навиків спілкування;
- психотерапія і психокорекція для усунення хворобливих ефектів самотності та інше;
2. Організаційні аспекти:
- створення клубів і груп спілкування;
- формування у клієнтів нових соціальних зв'язків і пропаганда нових інтересів, замість втрачених, наприклад, в результаті розлучення.
http://dds.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=471&Itemid=2 |
