- Новини
- Оголошення
- Статті
- Про нас
- Міжнародні зв'язки
- Довідники

- Відгуки
- Наші координати

      Насильство в   сім'ї   -   будь-які   умисні  дії  фізичного, сексуального,  психологічного чи економічного  спрямування  одного члена  сім'ї  по  відношенню  до  іншого члена сім'ї,  якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як  людини  та громадянина  і наносять йому моральну шкоду,  шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
     Фізичне насильство  в  сім'ї  - умисне нанесення одним членом сім'ї іншому члену  сім'ї  побоїв,  тілесних  ушкоджень,  що  може призвести   або   призвело   до  смерті  постраждалого,  порушення фізичного чи психічного здоров'я,  нанесення шкоди  його  честі  і гідності.
     Сексуальне насильство в сім'ї - протиправне посягання  одного члена сім'ї на статеву недоторканість іншого члена сім'ї,  а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього  члена сім'ї.

Психологічне насильство в сім'ї  -  насильство,  пов'язане  з дією  одного  члена  сім'ї  на  психіку  іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або  погроз,  переслідування,  залякування,  якими навмисно   спричиняється   емоційна   невпевненість,   нездатність
захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
     Економічне насильство в  сім'ї  -  умисне  позбавлення  одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла,  їжі, одягу та іншого майна чи коштів,  на які постраждалий має передбачене законом право,  що може  призвести  до його смерті,  викликати порушення фізичного чи психічного здоров'я.
     Попередження насильства   в  сім'ї  -  система  соціальних  і спеціальних заходів,  спрямованих на усунення причин і  умов,  які сприяють  вчиненню  насильства  в  сім'ї,  припинення насильства в сім'ї,  яке   готується   або   вже   почалося,   притягнення   до
відповідальності  осіб,  винних  у вчиненні насильства в сім'ї,  а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім'ї.
     Реальна загроза   вчинення   насильства  в  сім'ї  -  погроза вчинення одним членом сім'ї стосовно іншого  члена  сім'ї  умисних дій   фізичного,   сексуального,  психологічного  чи  економічного спрямування,  якщо ці дії порушують конституційні права і  свободи
члена  сім'ї  як  людини  та  громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному та психічному здоров'ю, якщо є реальні підстави очікувати її виконання.
     Жертва насильства в сім'ї - член сім'ї,  який постраждав  від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства з боку іншого члена сім'ї.
     Члени сім'ї  -  особи,  які  перебувають у шлюбі;  проживають однією сім'єю,  але не перебувають у шлюбі між собою;  їхні  діти; особи,  які  перебувають  під  опікою  чи піклуванням;  є родичами прямої  або  непрямої  лінії  споріднення   за   умови   спільного
проживання.
     Корекційна програма  -  програма,  спрямована  на  формування гуманістичних  цінностей  та  ненасильницької  моделі  поведінки в сім'ї особи, яка вчинила насильство.

Розберемося, які особливості має насильство в сім’ї.
По-перше, це не одноразова дія. Це – процес, що складається з циклів насильства, які тримаються на продовженні стосунків потерпілої та кривдника.
По-друге, якщо один раз насильство в сім'ї з'явилося, то воно обов'язково повториться!
По-третє, це насильство завжди відбувається протягом тривалого проміжку часу і має тенденцію до зростання.
По-четверте, це насильство між особами, як правило, залежними одне від одного. Найчастіше насильство в сім’ї  замовчується й приховується обома сторонами від оточення.
З погляду винуватця, воно є ефективним, швидким і найменш витратним засобом досягнення визначеної мети. Інші, ненасильницькі методи потребують великих зусиль. Людина не відмовиться від того, що дає ефект, якщо їй/йому не запропонувати альтернативи. Якщо насильника не навчити іншому ефективному способу спілкування з близькими людьми, то він буде продовжувати чинити над ними насильство.
Найтиповіші факти домашнього насильства:

1. Моральний і психологічний тиск на жінку в сім’ї.
2. Постійні з'ясовування стосунків, звинувачення на адресу жінки, формування в неї почуття провини.
3. Відмова чоловіка займатися хатньою роботою, виконувати певні домашні обов'язки.
4. Глузування та словесні образи.
5. Знущання з розумових можливостей та фізичних даних.
6. Брутальність, лайки на адресу жінки.
7. Шпурляння в жінку різноманітних предметів.
8. Фізичне насильство, побиття, завдання тілесних ушкоджень.
9. Заборони й обмеження щодо поведінки жінки на підставі національних традицій або звичаїв.
10. Ізоляція члена сім'ї, ігнорування.
11. Заборона працювати.
12. Заборона вчитися або підвищувати кваліфікацію.
13. Заборона проводити дозвілля обраними способами.
14. Економічний контроль над жінкою в сім'ї, обмеження її у коштах.
15. Обмеження жінки в отриманні інформації.
16. Неприйнятні для жінки сексуальні пропозиції і відповідні сексуальні дії (тобто задоволення статевої пристрасті неприродним шляхом).
17. Завдання генітальних каліцтв, тобто ушкодження статевих органів.
18. Сексуальні домагання чи зґвалтування дружини.
19. Примус жінки до проституції.
20. Примус до аборту.
21. Примус до вагітності.
22. Навмисне знищення власності сім'ї або речей, що  належать жінці.

Насильство в сім’ї завжди здійснюється з наміром, для отримання певного ефекту. Наприклад, коли водій випадково заподіє травми пішоходові, то ця дія не є насильством. Але чоловік, що принижує або катує  свою дружину (або навпаки, дружина чоловіка), чинить це з наміром. Намагаючись виправдати свої дії, домашні кривдники декларують свої позитивні наміри. Але справжні їхні наміри зовсім інші (незалежно від того, усвідомлюють вони це чи ні).
Жертва насильства – це людина, яка втратила значимі для неї цінності в результаті впливу на неї іншої людини, в якої порушуються насамперед  особисті права і свободи конкретної людини. Коли існує перевага –  фізична, матеріальна, інтелектуальна (як у батьків над дітьми), емоційна - і така перевага використовується проти іншого члена сім'ї – то це вже і є домашнє насильство, яке призводить до поневолення людини, коли людина потрапляє в пастку, стає виконавцем/ виконавицею чужої волі, чужих правил. Ця дія завдає певної шкоди.

Пам’ятайте: всі люди вільні і рівні у своїй гідності і правах.

Поради щодо попередження насильства в сім’ї

Не дозволяйте себе принижувати.
Результати досліджень показують, що більше ніж 93 % жінок-жертв фізичного насильства тривалий час дозволяли кривдити себе словами. Тобто, спочатку жертва потерпає від психологічного насильства, а потім відбувається фізичне насильство.
Не дозволяйте себе ображати, принижувати з початку стосунків, не дозволяйте по відношенню до себе дій, які можуть привести до насильства.
Правильно оцінюйте ситуацію.
Сімейні конфлікти здійснюються в замкнутому просторі будинку чи квартири, не немає можливості зовнішнього втручання. У разі загрози конфлікту треба вийти з дому – конфлікт на людях, як правило, стає менш напруженим.
Якщо виникає загроза конфлікту (і як наслідок – насильства), спробуйте запросити людину, яка зменшить напруження,- наприклад, родича. Але не слід використовувати в ролі громовідводу дітей. Бережіть їх нервову систему і не провокуйте насильства по відношенню до дітей.
Не провокуйте конфлікти.
Статистика свідчить, що більш ніж 60 % убивств і тяжких тілесних ушкоджень здійснюються на побутовому грунті, тобто є наслідком імпульсивних, а не спланованих дій.
Якщо відомо, що один із членів сім’ї негативно реагує на якісь дії (наприклад,уживання Вами алкоголю, запізнення, контакти з певними особами та ін..), не провокуйте конфлікти і як наслідок – і потенційне насильство.
Якщо ж Ви бажаєте примусити чоловіка ревнувати, злитися та інше – Ви провокуєте негативне ставлення до Вас, конфлікт і потенційне насильство.
Будьте особливо обережними з п’яними.
Значну частину насильств по відношенню до жінок здійснюють п’яні чоловіки. Дуже часто у п’яному стані агресивними стають цілком неконфліктні люди. Якщо Ви бачите, що чоловік перебуває у стані сп’яніння, не з’ясовуйте з ним стосунків, не реагуйте на його провокації та намагайтесь заспокоїти його, не робіть різких зауважень.
Якщо зупинити конфлікт не вдається, спробуйте залишити приміщення: вийдіть в іншу кімнату, до сусідів, на вулицю.

Існують загальні ознаки чоловіків, схильних до насильства:

Якщо випадки насильства вже мали місце.
В такому випадку жінка має бути готова протистояти наступним актам насильства. Для цього слід:
- продумати дії на випадок повторного насильства,
- розказати про насильство тим, хто може допомогти,
- визначити місце, куди можна піти у випадку загрози насильства,
-  домовитися із сусідами, щоб вони викликали міліцію, якщо почують крики з квартири,
- у безпечному, але доступному місці заховати документи, певну суму грошей, книжку з номерами телефонів, інші важливі папери, певний одяг та необхідні ліки,
- унеможливити доступ до інформації про місцеперебування потерпілої,
- знищити всі можливості знайти потерпілу,
- визначити, що саме з цінних речей слід забрати з дому,
- заздалегідь знайти номери телефонів місцевих служб, які можуть надати необхідну підтримку.
Насильник повинен знати, що обов’язково буде покараний.
Чоловік, який потенційно може здійснити насильницькі дії, повинен знати, що він обов’язково буде покараний. Можна повісити на видному місці списки телефонів служб невідкладної допомоги: швидкої допомоги, міліції та ін. Серед номерів телефонів повинен бути телефон дільничного міліціонера чи інспектора кримінальної міліції у справах дітей, яким необхідно дзвонити в разі домашнього насильства.