У підлітковому віці, як би дивно це не звучало, проблема самотності- це дуже актуальне та важливе питання, яке потребує відповіді. Давай-но розберемося що ж таке самотність?
Самотність – це відчуття порожнечі. Ти відчуваєш, що ізольований від світу, ти тікаєш від сім’ї, друзів,соціуму. Є різні типи самотності. Ти міг відчувати самотність, як якесь невизначене почуття, що не зовсім правильно, свого роду якусь душевну порожнечу. Або ти міг відчувати самотність, як дуже сильну душевну біль. Один тип самотності може бути викликаний втратою ближньої тобі людини, інший коли ти відділений від коханої людини. Наприклад, ти можеш відчувати себе самотнім, коли твій друг чи подруга у від’їзді.
Почуття самотності може напасти на тебе в будь-яку хвилину, навіть без явної на те причини. Хороша новина полягає в тому – що насправді справи будуть налагоджуватися, тобі просто потрібно рухатися вперед, ступаючи крок за кроком .
Ми ростемо та змінюємося і разом з цим у нас з’являються нові відчуття, точніше ми починаємо сприймати речі трохи по іншому, більш серйозно та зважено. В додаток до очікування та хвилювання, ми також часом відчуваємо самотність. І не завжди причина криється в тому, що ми на самоті. Ти можеш залишатися один на протязі довгого періоду і не відчувати самотності, з іншої сторони, ти можеш знаходитися серед друзів і в знайомому місці та відчувати самотність, навіть не підозрюючи у чому ж причина!
Найкращий спосіб зрозуміти самотність, це проаналізувати, як люди відчувають це почуття. Ти відчуваєш себе самотнім коли:
Ти знаходишся на самоті і відчуваєш, що у тебе нема більше вибору, крім як залишатися на одинці;
Ти відчуваєш, що тобі не вистачає спілкування;
Ти стоїш перед змінами у житті – нова школа, новий будинок, нові друзі чи будь-які інші зміни;
Ти відчуваєш, що тобі ні з ким поділитися своїми почуттями;
Ти сприймаєш себе, як недоступний для інших, непривабливий, не вартий уваги, навіть якщо інші не розділяють цієї думки.
Самотність не означає бути наодинці!
Є деяке неправильне сприйняття самотності. Треба зауважити, що самотність не означає, що ти залишився сам. У тебе в житті, напевно, виникали ситуації, коли тобі хотілося побути на самоті. І це нормально!
Коли самотність зачіпає нас, ми починаємо відчувати себе одинокими і через це сумуємо. Кожен з нас може відчути себе самотнім, але ми знаємо, що можемо отримати компанію від наших батьків чи друзів, і скоро будемо відчувати себе краще. Ми можемо змінити наш настрій. Але тоді, коли ми відчуваємо, що потрапили у пастку нашої самотності, і з цим приходить відчуття безнадійності та відчаю – це стає реальною проблемою.
Почуття самотності може бути підсилено твоїм не правильним сприйняття того, що з тобою відбувається. Підлітки часто сприймають самотність так:
«Самотність – це ознака слабкості та незрілості».
«Зі мною щось не так якщо я почуваюсь самотнім. Це ж повинні бути найкращі роки мого життя».
« Я, напевно, такий один хто відчуває самотність».
Досліди психологів показують, що підлітки, які думають про самотність, як про слабкість часто зіштовхуються з такими проблемами:
Великі труднощі, у взятті на себе відповідальності, в самоствердженні, в представленні себе в компаніях, розмовах по телефону та на вечірках.
Труднощі в саморозкритті, та в спілкуванню з іншими людьми. Тенденція очікування того, що його відхилять.
Одинокі підлітки стверджують, що через самотність вони відчувають депресію, злість та те, що їх ніхто не розуміє. Вони можуть стати дуже критичними по відношенню до себе, чутливими до навколишніх обставин, почати жаліти себе або починають винити інших у своїх проблемах. Коли це починає відбуватися, підлітки тільки укорінюють свою самотність. Вони стають дуже збентеженими, втрачають мотивацію для спілкування та ізолюють себе від людей.
Інші підлітки навпаки стають дуже активними та нав’язливими у спілкуванні, не оцінюючи наслідки такої поведінки. Пізніше вони можуть відчути себе не задоволеними такими відносинами.
Як ми сприяємо нашому почуттю самотності?
Самотність – це пасивний стан. Іншими словами, якщо ми не проявляємо ніякої активності, для того, щоб змінити ситуацію ми можемо крутитися в циклі самотності. Ми сподіваємося, що це відчуття зникне, але цим ми тільки дозволяємо окутувати нас ще більше. Ми тримаємо самотність в собі, але заглиблювання у це почуття може призвести до депресії та відчуття безнадійності, що тільки погіршить стан.
Що робити з почуттям самотності?
По-перше, визнай, що ти відчуваєш самотність, не ховайся і не бреши самому собі. Щоб перестати відчувати себе самотнім, ми спочатку повинні визнати, що відчуваємо її. Іноді визнати це дуже складно. Тоді ми повинні виразити свої почуття у якомусь іншому вигляді. Ми можемо описати це у власному щоденнику, чи написати листа до уявного друга, намалювати картину, написати пісню.
Потрібно робити те, що дозволяє нам виразити свої власні почуття. Вираження власних почуттів заставляє нас помічати багато речей, які пов’язані з нашим почуттям самотності, це наш гнів, злість, невпевненість у собі. Ми почали б помічати, звідки виникають ці почуття, і як вони впливають на наше життя. Оскільки ми починаємо помічати деякі зв’язки, ми будемо в змозі почати робити зміни.
Ти повинен визнати, що самотність – це те, що можна змінити. Також ти повинен знати, що самотність це не тільки твоя проблема.
Відчуття самотності повинно сприйматися як індикатор якихось твоїх потреб, які ти ще не задовольнив.
Проаналізуй свої потреби. Твоя самотність може бути наслідком цілої низки потреб. Це може бути потреба у більш широкому колі друзів, чи потреба справжнього товариша. Можливо, у тебе є потреба зробити деякі речі тільки для себе.
Подумай про це та зроби висновки! |
